Як образливо, часом,до сліз,
не відчувати силу валіз.
Не знати де захід чи схід,
носити в со́бі краплю бід.
Коли зовсім не знаєш куди
тебе понесуть хвилі води.
Сили дійти не мати,
щоб слабкість свою сховати.
А треба знову знайти мету,
лиш схопити її на лету.
І йти по лінійці знову,
та повість писати нову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518981
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2014
автор: Кира Божек