Жовте жито намалюю

У  письменника  займу  я
Чудо-слів,  щоб  вам  сказати
Як  чудово  на  цім  світі
Словом  щастя  малювати.
Ще  у  мрійника  візьму  я
Крила,  з  ним  щоб  політати,
У  художника  яскравих
Красок  щоб  намалювати
Вас  усміхнених,  щасливих  -
В  щасті  щоб  запам”ятати,
А  ще    трішки  чорной  краски
Щоб  війну  цю  замарати,
Щоб  зняли  всі  хлопці  маски,
Стали  ранок    зустрічати.
Та  на  чорній  красці  зверху
Намалюю  зорепад,
Щоби  молодь  загадала
Мрій  безмежність  –  снігопад.
Потім  в  небі  я  блакитнім
Замалюю  чорноту,
Жовте  жито  намалюю
Україні  –  шлях  життю.
Замість  звону  діамантів
Хай  росой  вкрива  траву,
Розвиваються  таланти,
Прославляють  нам  страну.
Ще  прошу  вас,  друзі  милі!
Подивіться  навкруги,  
Не  в  війну,  а  в  мир  гуляти
Вчить  з  дитинства  дітвору.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518915
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.08.2014
автор: Лепесток