Узурпатори
Тримаєтесь за владу,
Як воша за кожуха,
Лишаєте позаду
Злигодні і розруху…
Хіба ще не наїлись?
Чи сліз не напилися?
Неначе показились…
Де ж ви такі взялися?
Невже ви всі з двадцятих?
А може ви з тридцятих?
Вас же родила мати
Любити – не вбивати…
Повчала, щоб не крали,
Нужденним помагали…
Погляньте, ким ви стали…
Все цупите, все мало…
Та ви ж не дурнуваті
І можете допетрать,
Що там, у вічній хаті,
Всім міряють два метри…
Невже отак байдуже,
Що лишите по собі?
Так не вчиняють дужі –
А хворі й твердолобі…
Вхопилися за владу
Безбатченки, байстрята,
Кремлівське рабське стадо,
Бур'ян, колона п’ята…
Вгризаєтесь зубами,
Як пранці, в Україну…
Чом служите рабами
Чужому „господіну“?
Вчепилися за владу,
Як „кака“ за сорочку…
Бере чорна досада
На вила нову строчку…
05 лютого 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518593
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2014
автор: Микола Паламарчук