Бабине літо уже за вікном,
і на столі виноград і вино.
Пити, не пити? Порада одна:
випити, друзі, нам треба до дна!
[i]Приспів:[/i]
[i]Дива, дива, дива:
із води повні діжі вина!
Дива, дива, дива,
такі вони дивні дива!
Дива, дива, дива:
від вина не болить голова,
бо вино – це любов і вода!
Дива, дива, дива:
вино – це любов і вода![/i]
Штука та хитра і гарна – життя, –
це я цитую зопалу Франка. –
Жити, не жити? Порада одна:
випити треба, щоб жити сповна!
[i]Приспів.[/i]
Бабине літо – то друга весна,
молодість друга і друга жона;
жити, любити і пити вино –
Богом це щастя усім нам дано!
[i]Приспів.[/i]
Створено 14. 07. 2005 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 130.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518352
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2014
автор: Т. Василько