В житті усе до болю сіре,
Як в Пікассо на полотні,
Життя крокує в даль без міри,
І часто хвилі ці нудні.
А ще буває вибір тихо
Шукаєш ти,та він пропав,
Тебе той вітер не колихав,
Але ж ти сам його обрав.
А часто хочеться забави,
І часто хочеться добра,
Ти з тіла лізеш не для слави,
Але в душі ж то є нора.
Яку вже інші збили тихо,
Пустили в очі злий пісок,
І душу вітер не колихав,
Та спокій вічним сном замовк.
Та що робити?Я не знаю...
І хоч в душі лише печаль,
Я своє серце відкриваю,
Його мені ж то є не жаль.
Я не осуджу ваші дії,
Бо сатьяграху все ж обрав,
І хоч на сірім фоні мрії,
Я ж фарби тільки-но узяв...
12.8.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517818
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Назарій Андрійчук