В душі моїй ти розвела вогонь,
Та не потрібна деревина.
І лиш торкаюся твоїх долонь,
Як пропадає хуртовина.
Вогонь горить все яскравіше...
Його не треба роздувати,
В житі це є найважливіше.
Я лиш тебе готовий цілувати.
Тобі, Кохана, промовляю,
Що ти для мене найдорожче.
А ти спалахуєш від цього,
І полум’я горить все дужче.
Робиш мене могутнього.
Ти хочеш зі мною майбутнього.
Вогонь горить все яскравіше...
Його не треба роздувати,
В житі це є найважливіше.
Я лиш тебе готовий цілувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517772
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Дмитро Добрий