За тисячі парсеків від Землі
Планета Рай у просторі кружляє.
Туди не досягають сили злі
І світло сонячне не долітає.
Там під зорею, що твоїм ім’ям
Назвав колись я в мареві любовнім,
Виносить теплі хвилі океан
На золотий пісок...
І зась стороннім
Ступити на цей берег...
Нам лишень
Тяжіння світу вдасться подолати,
Щоб ніжитись у хвилях кожен день
І в райському саду плоди зривати.
І почуття високе і просте
Закрутить грішних нас у своїм танці...
Молитиму Всевишнього про те,
Щоб не прокинутись у пеклі вранці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517416
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Юрij Бyжaнuн