Після дощу

Нарешті  літній  дощ  так  щедро  напоїв,
Потріскану  від  спеки,  грішну  землю,
Що  навіть  тиха  річка  вийшла  з  берегів  -
Бурхливі  хвилі  омивають    греблю…

Вирує  річка  і  клекоче  під  мостом,
І  хутко  перестрибує  каміння,
Веселка  коромислом,  в  небі  над  селом,
Висить  разом  із  сонячним  промінням…

Блищать  на  травах  і  листочках  дощові
Краплини  рясно,  чисті  й  кришталеві,
І  зникли  хмари  на  небесній  площині,
Полотна  голубіють  перкалеві…

Приємна  свіжість,  мов  китайський  ніжний  шовк,
Гаряче  тіло  дотиком  лоскоче,  
За  обрієм  сердито  гримнув  і  замовк,
Заснув  відгомін  грому  неохоче…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516660
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО