берегти друзки лінивого літа,
розчісувати гриву сонця,
скуйовджену ображеним вітром
і не вміти
прощатись
бо ти відпускаєш човник
і він відпливає
на пошуки човнаря.
земля, кажеш,
схожа на кубик рубика?
граєш часом на публіку,
одягаючи в контур дні...
хтось готовий тепер тонути,
та не вдається.
човнику,
твоє паперове серце
ось-ось
розчавить це літо
в мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516586
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: Biryuza