На небо завжди уповаєм,
На сонце, місяць чи зірки,
Піднявши очі, завмираєм,
Очікуєм від них знаки.
А станеш тим, ким маєш бути,
Тут ні добавить, ні віднять,
Важливо це в свій час збагнути,
Відчути божу благодать.
Хто сіять буде на землі,
Хто неньку має захищати,
На справи добрі або злі
В світ народила кого мати.
Попробуй сам творить добро,
Або хоч зло не стань робити -
Вважай, тобі вже повезло
Під небом гарно вік прожити.
5.08. 2014р., Київ
*Незламна Надія Савченко в Московському
суді, фото з Інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516283
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: БГІ