Завершився день. Серпнева спека
Трохи спала. Вечір у вікні.
Ти – десь там…
Багато днів далека,
Хоч в душі дорожча від рідні.
Боже мій! Допоки це я мушу
Отак жити?! Чи буде межа?
Я щодня ґвалтую свою душу:
Кажу сам собі, що ти – чужа!
Ти, - чужа?! Чого ж тоді про тебе
Мої думи, мої мрії – сни?
Хіба ти не є посланець Неба,
Хіба ти не вісниця весни?
Чом про тебе спогади яскраві
Прядуть нитку пам’яті міцну?
Скупі роси падають на трави
Ніби сльози у ночах, без сну.
Ми лише з тобою тільки друзі…
Знаю сам: не буде майбуття.
Чом без тебе ниє серце в тузі?
Стала ти дорожча за життя!
День за днем чомусь тебе чекаю.
Наче ти повинна бути тут…
І надію на дива плекаю
Неспроможний вирватись від пут.
7 серпня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2014
автор: dovgiy