Мордує мене Нерішучість,
Ми з нею родина давно.
Вже стільки років з нею мучусь
(Багатосерійне кіно).
Я безліч подій пропустила,
Пройшла повз стількох я людей,
Не мала боротися сили,
Забракло мені контрідей.
А ще її брат рідний - Сумнів
На вухо мені шепотів,
Що надто навкруг всі розумні,
А я не складу і двох слів...
Помовч, не висовуйся, слухай...
Таке моє кредо було,
Допоки не змучились вуха
Сприймати "найменше це зло"...
І, врешті, покинувши мушлю
Я вийшла в реалії дня,
Де сонце наповнює душу,
Банальна втіша метушня.
Хоч трішки хвилююся досі,
Чи стану своєю для Вас,
Як сприймете Ви мою осінь,
Чи варто Вам гаяти час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516072
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: Патара