люди втікають від віршів
як від власної совісті
може тому що вони
фотографують їхні душі
може тому що вони
як терни колючі
чи тому що вони як сонце
б'ють в очі... і в серце
освічуючи темні місця людських душ...
бо вірші —
наче ікс-промені
показують що в нас в середині
(ВІРШІ — ПРАВДА)
а душі діряві мов решето...
люди втікають від віршів
та вони ж не окупанти
біжите — біжіть
світ переповнений біженцями
він сам утікач від себе
(ми всі втікачі!
ми всі біженці!)...
одне я не розумію
люди навіщо вам очі?
навіщо вам вуха люди?
щоб не чути й не бачити?
чи вони наче аксесуари?... проте
біжите — біжіть
від себе не втечете
бо вірші — частка душі
в якій є Бог... — Слово —
Любов
не стійте
біжіть в обійми віршів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516044
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: Олександр Букатюк