Рожевеє листя у моїм вікні,
Рожевії тіні на моїй стіні.
Рожеві тумани вранці бачу я,
Рожева шипшина обсипалася.
Рожева берізка тихо так шепоче,
Ніби щось рожеве всім сказати хоче.
Не соромсь, берізко, говори, що знаєш –
Ти завжди до себе увагу привертаєш.
Я скажу, що хочу рожевою жити,
Щоб рожевим соком усіх напоїти,
Тоді усі люди будуть усміхатись,
І рожевим сміхом будуть любуватись.
Враз я схаменувся й окуляри зняв,
Світ навколо мене враз сірим став.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515251
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2014
автор: Зоя Іванівна