Р.К.
відректися від тебе як відрікаються від власного бога
коли долоні вже не стискаються у молитві як би й міцно не переплести пальці
я готова навіть переламати усі ребра пам'яті
аби тільки вона не дихала твоїм іменем
та вони все одно зростаються..
бо починається все із усмішки а закінчується як відомо сльозами
прозорим бурштином із закарбованими у ньому комахами спогадів
я готова навіть перерізати кожну артерію погляду
ножицями мовчання..
але це б означало - зневіритись видерти себе з коренем
з власного тіла вийняти кожен м'яз і суглобчик кожен
я готова але
усередині пульсує ніжність немов хвора кров -
солона і незгортаєма..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515165
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2014
автор: Майя Грозова