Твої вовки так страшно виють,
що мої вівці місяць вже не сплять.
На дощ вночі так ноги ниють, -
не допоможе вівців рахувать.
Знов задощить, а потім знов спече,
накриє спрага невимовна всіх.
А вовк твій, знай, від себе не втече,
не зможе він і без овець моїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515120
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2014
автор: Руслана Лукаш