Там, де хвилі моря в герці,
Стрілись якось Галя й Рома.
Запеклись серця, мов перці.
Але ніч і тисне втома.
Галя йде в кімнату спати.
- Мій – і усмішка на личку!
Але завтра запитати
Про його я мушу звички.
- Палиш ти? – пита голу́ба.
- Що ти? Ні!- відповідає.
- Ще оде питання руба:
В міру п’єш чи зловживаєш?
- Так, торкаюся устами,
Дуже рідко, круглолиця.
- Ну, а як ти із жінками?
Змінюєш, мов рукавиці,
Звеш до ліжка після ланчу?
- Будеш лиш одна, як ненька.
- Значить зовсім ти без ґанджу?
- Є один..., зовсім маленький.
- А який? Догадки сію.
- Та… Не знаю, чи казати.
- Та кажи вже. Зрозумію.
- Люблю іноді брехати.
Ґандж - недолік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515028
Рубрика: Гумореска
дата надходження 02.08.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)