Хто знав

Хто  знав,  що  ,саме  зараз,  ці  спогади  так  болюче  впинатимуться,  мов  акацієві  шпильки,  в  моє  серце.  Що  так  часто  вони  роз’їдатимуть  мій  спокій  і  плестимуть  ,  мов  сіті,  думки.  Не  про  те  і  не  про  тих.
 Ми  самі  робимо  вибір,  проте  ,  в  час  того  самого  вибору  ,  ні  на  секунду,  ні  на  мить  ми  не  замислюємось  про  те,  яким  важливим  і  доленосним  буде  саме  цей  вибір.  І  будь-який  вибір  взагалі.  Потім…  вже  набагато  пізніше,  ми  згадаємо  і  той  перший  закоханий  в  нас  погляд,  і  ті  перші  квіти  в  тремтячих  руках,  перші  зізнання  і  нашу  розгубленість  –  що  ж  з  цим  усім  робити?  І  робимо  вибір.  
Одним  він  дається  легко,  без  почуттів,  впевнено…  А  іншим…  Ось  як  мені…  
Вибір  –  це  випробовування  людини  на  якість.  Воно  не  проходить  безслідно,  якщо  людина  –  людина.  Вона  робить  свій  ,  здавалося  б  правильний  ,  вибір  і  вже  змирилась,  і  вже  заспокоїлась,  та  раптом  трапляється  щось  таке,  що  змушує  її  знову  повертатись  до  точки  відліку  тих  подій  –  до  вибору,  що  зроблено  раніше.  Непокоїть  ,  хвилює,  дратує  відчуття,  що  все  могло  би  бути  інакше…  
Чому  такі  важливі  рішення  людина  має  приймати  в  досить  незрілому  віці?  Коли  її  вибір  часто  помилковий,  невиважений,  емоційний.  Переконуємо  себе,  що  все  стається  так  ,  як  власне  має  бути,  та  хто  відповідає  за  те,  ЯК  саме  має  бути,  хто  це  знає?  Я  переконана,  що  долю  свою  людина  творить  сама,  і  часто  ця  доля  залежить  від  досить  простих  речей  :  мудрість  у  вчинках,  впевненість  у  собі,  повага  до  оточуючих,  прагнення  знань,  вічний  сумнів…  
Кажуть  ,  що  сумнів  –  це  двигун  прогресу.  Як  би  хотілось  теж  так  вважати.  За  моїми  власними  відчуттями  сумнів  –  це  постійне  вагання,  постійна  невизначеність,  постійний  стрес.  Як  результат  –  розгойдана  особистість,  якій  важко  визначитись  в  житті  з  пріоритетами.  Особистість,  що  постійно  перебирає  кожен  вчинок  із  свого  минулого  з  надією  знайти  ту  точку  відліку  з  якої  все  в  її  житті  пішло  шкереберть.  З  її  позиції.  
Коли  ж  в  моєму  житті  все  пішло  не  так?  Де  я  зробила  той  самий  доленосний  вибір,  що  змінив  моє  життя  і  моє  майбутнє?
Будьте  пильними,  щоб  не  проґавити  той  момент,  будьте  мудрими  ,  щоб  розпізнати  той  момент,  тверезими,  щоб  усвідомити  момент,  будьте  рішучими,  щоби  визнати  момент  саме  тим  –  доленосним.
І  коли  вже  вибір  зроблено,  майте  сили  визнати,  що  цей  вибір  –  ВАШ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514870
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Meggi