[i]Які цінності - такі й ми.[/i]
Зачули запах грошви – поснули.
Життя-ваніль…
І снились нам портмонети куле-
непробивні…
Ховали легко і душі, й очі
у гаманці…
Сказати правду, були – напрочуд
живі мерці!
В жадобі тіла жили, мов свині.
Ні. Зайве «мов»…
Не відчували, в якій країні
ми живемо!
А цінували приватні статки,
сліпе життя...
І, як відверто, то для нащадків
були сміттям.
Ач, у сусіда і хата краща,
й крутіш авто ...
Що більш потреби, то вужчий зашморг.
"Гей ви, ніхто!.." –
намарне Слово нам било в груди.
Гриміли: "Шо?
Якісь проблеми? Та перебудем...
Вмикайте шоу!
Чи… попрацюйте. А ми – багаті...
Нам – світ без меж!
Життя є грою лише насправді –
чия візьме."
Хто більш заробить, хто більш украде,
наварить більш...
Коли настали часи вмирати –
прозріли лиш.
Заголосили на всю планету...
Чия взяла?..
Ховали душі в бронежилети,
тепер – тіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514670
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Тетяна Яровицина