в  двадцять  рідко  буває  так,  щоб  навіки  віків
щоб  до  божевілля,  щоб  бути  шалено  дитячими
як  не  буває  повністю  вірних  чоловіків
так  і  серпневі  дні  не  бувають  гарячими

думала:  що  ж  мені  зробиться  від  його  голосу
думала:  я  ж  не  така  як  більшість  жінок

тільки  чомусь  другий  місяць  вже  віюся  колосом
схоче  стати  сатиром  -  піду  в  танок
з  тим,  що  зборов  всі  симетрії,  зрушив  апорії
з  тим,  що  зламав  парадигми  і  став  на  межі
тому,  що  є  у  фіналі  моєї  історії
я  здаюся  сама.  хай  сховає  ножі

кажу  йому  що  не  бачить  своєї  сили
вірить  -  не  вірить  не  знаю.  тішиться
в  нього  всередині  наче  якесь  світило
і  від  нього  пишеться

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514570
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2014
автор: Помаранчева дівчинка