[i]Якби біль не слідував за задоволенням, хто б терпів його?
Семюел Джонсон[/i]
любов налітає як вітер що зриває з голови капелюха
так котиться серце у долоні того хто їх простягає
коли не можна нічого змінити значить просто не треба змінювати
кожен наступний день під обкладинкою ховає непрочитану таємницю
життя..
затискаю поміж зубів лагідне тепле світле
хоч крутиться на язиці і стає поперек горла нудотою
думаєш що то я від болю втрачаю свідомість -
але я втрачаю свідомість від ніжності..
жалиш ніби бджола розпеченим дотиком і одразу прополісом змащуєш
скільки в цих пальцях отрути рівно і меду стільки
мені залишається тільки гордо відверто впевнено тихо терпіти
допоки ти втілюєш першу й останню заповідь біблії ніжноболю і боленіжності
у моєму тілі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514367
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Майя Грозова