ФАРБАМИ СЕРЦЯ…

Пожовкла  вишня  на  чуприні.
І  літа,  наче  зовсім,  не  було.
Повисли  хмари  на  перині.
Полуднє  сонце  ще  снує  тепло,

Торочить  з  літа  срібну  нитку,
Малює  візерунки  у  теплі,
Вдягає  у  медову  свитку.
Заметушились  білки  у  дуплі,  —

Приносять  їжу  рудокосі,
Поповнюють  запаси  чималі,
Щоб  щедро  пригостити  осінь.
Вже  в  небі  згуртувались  журавлі.

Мабуть,  готуються  в  дорогу,
В  далекі  і  чужі  теплокраї.
В  своїх  піснях  таять  тривогу,
Їхнє  відлуння  котиться  в  гаї.

Там  ностальгія  в  кожній  ноті
Глибинно  озивається  в  душі...
Не  ручки  запис  у  блокноті  —
Розлиті  фарби  серця  у  вірші.            29.07.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514351
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Lana P.