́коли у Твою воду кинуть камінь, щоб перевірити Твою глибину,
на її поверхні ще довго божеволітимуть хвилі.
28.06.2014р. [19:14]
у цьому світі я є частиною тих динозаврів,
які вже й самі усвідомлюють власне неіснування,
які розуміють - найлегше давати поради,
коли сонце не сліпить очі і вітер у вухах
не свище і всесвіт не прогинається
під твоїм тілом - вбирає у себе
всі рухи твої і звуки, забувши фізичну наругу
і твій осточортілий тупіт, коли ти в нестямі
побіг за новою ціллю, вкриваючи тіло землі
нестерпною цвіллю, щоб потім ту ціль
забути.
коли серце б'ється у грудях дедалі гучніше,
живеш, щоб зростати і стати наскільки можливо
вищим, не сподіваючись, що комусь це потрібно,
крім тебе. інші - сліпі, навіть якщо для них
прихилити небо, вони не помітять ні сонця,
ні хмар, ні тиші - у них, як і завше, лиш вітер
у скронях свище і просто повторює звичні слова
до болю - "змінись і стань вищим, інакше не станеш
собою".
28.07.2014р. [03:12]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514300
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: Віктор Шупер