Ми всі недосконалі, то ж треба пробачати.
Всі прикрощі для зросту й каяття.
Минеться все – піде у вічні далі,
І лиш в очищенні є сенс цього життя.
Прости і відпусти, бо всі образи –
То лиш фантом на наші відчуття.
Тому й не треба винного шукати –
Шліфуй себе, огранюй почуття.
Пробач усім, не залишай на потім,
Не край душі, звільнись від болю враз.
І як же солодко ти будеш відчувати,
Що твоє серце вільне від образ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514104
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2014
автор: Lana_7