Крізь кордони землі проростуть квіти злі, —
Розростуться кущами багрових троянд,
Й колючками огорнуть давно відцвілі
Мрії - вишні і віршів занедбаний сад.
Там повітряно-ніжні літали слова,
Хоча важило кожне із них щось своє,
Та ще з річки, де хтось квіти злі засіва,
Сонце п’є.
І тремтять
Руки тих
Сіячів
Та злі квіти ростуть, як росте сум’яття,
По слідах айстр в’янучих і калачів —
Це життя.
Сонце йде,
Розпашіле в імлі,
Денний жар свій ріці до кінця віддає
А схололі, як Стікс, води з надр землі
Ніч доп’є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513915
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: NNNP