Тобою люблена й цілована,
Я пригорнусь до плеча.
І знов полину не в мальовану,
Цю знов живу свою печаль.
Ніким те диво не скасоване
Та душу ятрить аж до дна:
І як мені, не пристосованій…
Із серця думкою зрина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2014
автор: Валентина Поїзник