Безмежно горда і висока ступає вічності краса…

Безмежно  горда  і  висока,
Ступає  вічності  краса.
Немов  дівчина  каро-ока,
Тримає  раю  ворота.

І  лине  край:  земля  і  небо,
У  вічності  вона  одна,                                    
Вона  єдина  вище  неба,
Вона  є  вище  ніж  земля.

І  манить  край  до  себе  в  вічність,
І  ми,  мов  зорі,  пливемо,
Долаємо  віків  античність,
І  сьогоденності  крило.

Вона  -  це  Всесвіту  краса,
Тримає  вищі  мук  у  часі.
При  ній  не  плачуть  небеса,
Вони  лише  зливають  масу.

Вона  закохує  у  себе
Мільйони  слів  і  відчуттів.
Вона  ще  досі  вище  неба,
І  вище  тисяч  почуттів.      

Тримає  віру  та  натхнення,
Любов  її  -  зловіщий  скарб.
Вона  шанує  власне  ймення,
Малює  світ  в  мільйони  фарб.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513856
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: Ashley Taylor