Люблю тебе!
На зло небесним і земним синклітам...
Люблю тебе,
Моє жовто-блакитне літо!
Люблю тебе!
Єдине виправдання всіх моїх гріхів!
Люблю тебе,
Повелителько всіх котів!
Люблю тебе!
Завжди ніжну,завжди муркотливу,
Люблю тебе!
Мою до неможливості звабливу...
*Синкліт — у Стародавній Греції — збори вищих посадовців.У переносному значенні збори еліти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2014
автор: Той,що воює з вітряками