ось  і  він.  цей,  здається,  таки  назавжди
у  мене  в  заручниках  час,  а  на  тілі  його  сліди  
навіть  море  давно  забуло  що  повинне  мене  рятувати
від  того  що  тільки  й  знає  як  завойовувати  й  руйнувати

я  тепер  наодинці  з  собою.  добиваю  себе  думками
кажуть  люди  що  стане  краще.  може  й  стане,  та  й  те  з  роками
була  б  воля  -  давно  сховалась  б  від  цієї  його  краси
та  хотіла  собі  любові.  хочеш  -  маєш.  бери  й  неси

бо  чомусь  найдорожчі  люди  завжди  від  мене  далеко
а  коли  кимось  сильно  хворієш  -  відпускати  таких  не  легко
залишається  якось  навчитись  подолати  серцебиття
я  б  хотіла  собі  як  у  казці,  та,  на  жаль,  не  таке  життя



ось  і  він.  зараз  рівно  з  тобою.  лише  не  дивись  в  його  сторону
я  хочу  здатися  сильною.  не  хочу  щоб  було  соромно
я  ж  наодинці  з  собою  і  у  мене  в  заручниках  час
для  того  щоб  часто  снити  божевільно  щасливих  нас

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513703
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: Помаранчева дівчинка