Осінь, жовтіє листя у саду...
В гості до тебе в березень іду.
Вдома ніяк не всидіти мені, -
Спомин веде в далекі юні дні.
Скільки я раз долав оцей маршрут,
Тільки дороги знов туди ведуть.
Вдасться мені торкнутися ще раз
Щастя, яке прийшло тоді до нас?
Жовте довкілля, як старий альбом.
Всоте іду туди, де нам обом
Дійсність була неначе дивний сон,
Пісню співали душі в унісон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513540
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Рідний