ДЕ КВІТ КВІТУЄ ВСЕ ЖИТТЯ
Щури двора намісники всевладдя,
Пороки лицемір’я і олжі.
Життя скрутили мов змієве гаддя
На рай угоди, власники чужі.
В чаду хмільнім розкішшю покриті,
Святині порядкують як свої.
Надбань людей з’їдають на кориті,
Щури розпусти владної сім’ї.
Прокиньтесь люди, вже у вашій хаті,
Рука блука владна і незрима.
Додолу ниць господарі завзяті,
Пускають зло владними очима.
Хто їх прогоне з вашої домівки,
Плачі й молитви марні в боротьбі.
Лише схиляють зболені голівки,
Коли біду тримають на собі.
Пора збагнути, право зрозуміти,
Свою живицю взяти з джерела,
Пора би душу честю напоїти,
Щоб сила волі в серці ожила.
Понять нову поклала у основи,
Надбань свою на мирне майбуття,
Цвіла в саду на квітах у любові,
Де квіт квітую з нею все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513455
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: davud