Затяну корсет тугіше,
Так, як затянула б на шию мотузку.
Мені уже не буде гірше,
В цьому болоті давно уже грузну!
Чекаю тебе сьогодні вночі.
Я за настроєм тобі підійшла.
Ти нині обираєш мене,
Як вчора вибрав її.
Палає свічка на підвіконні,
Від почуттів так згораю і я.
Плавиться віск - стікає в долоні.
Нам на двох не буде одного життя.
Ти за мною навряд чи сумуєш.
В тебе таких як я є багато.
Тобі мене, нажаль, не бракує,
Тебе мені так не багато.
Пора б уже з цим покінчити,
І сказати тобі "прощай".
Та не смію перечити,
На твоє "відчиняй".
Ти підеш коли я спатиму,
Коли в вікно постукає світанок.
Чи прийдеш ти ще, не знатиму.
То, хоч, поцілуй наостанок.
15.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513438
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2014
автор: Вербена Бурбонова