Людині потрібен хтось. Або щось. Для себе, для чогось, просто так. Людині ніколи не вистачає того, що вона має зараз. Людина Розумна? Навіщо людині чужа кров? В ній же тече своя.
Навіщо в 2014 році людині війна? Ви праві. Людині, якою б вона не була, сьогодні війна не потрібна. Людині потрібен мир. Війну починають нелюди.
Що таке війна? Це, перш за все, страх. Страх перед смертю. Щоб у нас не відбувалось в житті, але жити хочуть всі. Особливо, ми, українці. Особливо сьогодні. І, неодмінно, в нашій Україні.
Я не боюся власної смерті. Мені 21. Найбільше я боюся смерті і страждань моїх рідних і близьких. Я боюся залишитися одна.
Якби у Бога був телефон, сьогодні до Нього б ніхто не додзвонився. Війна – це час, коли люди найбільше моляться. Війна – це коли всі дивляться новини. Війна – це коли ми боїмося будувати плани.
Горе і справді зближує. Наше горе – війна. Хіба для того, щоб «неграмотные украинцы» почали говорити українською, потрібно стільки пролитої крові? Щоб замість «на астановке» звучало «на зупинці, будь ласка». Я знаю, що річ не в мові. Говоріть хоч мовою хінді, але стоячи своїми ногами в Україні, не дивіться на Схід. Свою зраду пакуйте в «чемоданы» і йдіть в Росію. І не приведи Господь ви колись сюди повернетеся.
Людині потрібен хтось. Або щось. Сьогодні Людині потрібна свобода. Людина Розумна. Людина смілива. Людині потрібен мир. Ганьба і смерть боягузам і зрадникам! Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513330
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Руслана Лукаш