Утрачений рай
У раю зав`яли квіти,
Огорнула люд пітьма…
Будуть в пеклі всі горіти,
Якщо розуму нема.
Може біс розкриє очі,
Як в смолі покипимо.
Годі порсатись в мороці,
Ще живими мовчимо.
Знову тонемо у бруді
І пірнаємо в брехні,
Та забули, що ми люди,
Копирсаючись в багні.
Появляються весною
Ніжні паростки малі…
Попливуть хмарки рікою
По уквітчаній землі…
Коронується веселка,
З неба явиться Дажбог..,
А поки у раю смеркло,
Морок ллє чортополох.
травень 2010 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513311
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Микола Паламарчук