Не ламай мені крила

Я  прошу,не  ламай  мені  крила
Зрозумій,  я  без  них,  як  без  рук,
Без  них  мені  жити  несила...
Вже  може  досить  в  житті  мені  мук?

Прошу  відпусти,  я  ж  так  як  і  ти!
Також  жива  і  теж  біль  відчуваю!
Чому  ж  я  маю  той  тягар  нести,
Який  на  спину  ти  мені  кидаєш?

Прошу,  не  ламай  мені  крила...
Невже  тобі  й  сльоза  не  збіжить,
Хіба  тебе  мати  не  вчила,
Що  іншим  так  само  болить?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513296
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Женя Савчук