Заплутані рухи, ідея фікс,
Породження муки і втомлений стікс,
Безглуздість слів, неминучий крах,
Скільки голів лягло у боях...
Скільки чудес не відкрилося нам,
Лиш знаки небес - потойбічний храм,
Сутність життя недосконала,
Сенс буття - гримаса оскалу...
Морок думок акумулює,
На прицілі курок все руйнує,
Нічому не вчить історія часу,
І знову кипить, затягує масу...
Стікс — уособлення мороку й жаху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513212
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.07.2014
автор: Мандрівник