За мить до

за  мить  до  сонного  стану
її  думки  коливали  вагання
витали  якось  безперестану
нечіткі  нестримні  питання

її  очі  темрява  огортала  поволі
правда  це  те  що  вже  відбулося
в  пошуках  закономірностей  долі
вона  колихала  пасма  свого  волосся

якось  голосно  мовчали  її  вуста
і  ковтали  повітря  ніби  востаннє
вона  цього  тихого  незвичного  літа
не  зімкнувши  очей  зустрічала  світання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512881
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Володимир Скиба