Місто, у яке безмежно закоханий

Ноги  ідуть
по  вулиці
повільніше  все
і  повільніше…
І  вгрузають  в  бруківку
все  глибше
і  глибше…  
Ось-ось...
І  стану  бруківкою  –
частинкою  Міста,
у  яке  я  безмежно
закоханий.

Створено  6.  07.  2014  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512794
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Т. Василько