Думки нуртують і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплітаючися
візерунки...
Поряд мене Ти (!) йдеш,
найпрекрасніша жінко,
Уста тво́ї
відкриті
для моїх поцілунків.
Ти кохання мого́
розділяєш нестяму –
Тим мене надихаєш
на вчинків безумство...
Зірку з неба дістати:
занадто банально!
– Нереально заїждженим
вразити людство!
ТривимІ́рністю світу
обмежено простір,
Для польоту душі –
взагалі місця мало.
В новий вимір прорватись –
мені зовсім просто:
Жаги сила моєї
власні творить астрали.
Я тобі подарую
усі виміри нові,
Зорі в нових світах
запалають для тебе.
Їх наповнити змістом –
твого вистачить слова;
Лиш в обійми мої
сходи́ інколи з неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512662
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Юрij Бyжaнuн