І з присмаком малини нині літо…

І  з  присмаком  малини  нині  літо,  
І  з  шепотом  настирливим  дощу  ....  
Дерева  мокрі  біля  хати  й  квіти.
Ну  як  журу  я  в  душу  не  пущу…

Нас  посмутили  дощовиті  тижні,  
Нескошена  намочена  трава…
Хоча  й  були  хвилини  дивовижні,  
Та  якось  сумно  літо  проплива.

І  дуже  рідко  бачили  ми  сонце,  
Коли  переставало  з  неба  лити.  
І  променям,  що  світять  крізь  віконце,
Не  часто  спосудилося  радіти.  

А  поки…  Літо  в  розпалі.  До  болю
Обридла  нескінченна  та  гроза.  
Крізь  хмари  хоче  сонечко  на  волю...  
Стікають  з  даху  краплі  мов  сльоза.  

Ночами  гуркіт  грому,  блискавиця,
Яка  освічує  в  задуху  наші  сни.
І  все  частіше  осінь  мені  сниться…
У  снах  стоять  пожовклі  ясени.

У  снах  торкає  шкіру  прохолода…
У  снах  летять  на  південь  журавлі…
Й  така,  приємно  дивна,  осолода,
Яку  знайду  в  осінньому  жалі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512116
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2014
автор: inkulinets