бути чи піти?
я вже переміг..
питання зникло,
зробив, що зміг.
лишитись, горіти,
шукати сенс?
ні... досить...
все надто швидко,
минає й приходить.
я їду.. нарешті..
вже потяг ритмами
в моїй голові...
рахує дні..
я не зникаю,
я просто йду...
далі... а що далі?
сухість в мені,
та ні.. я живий,
я вогонь і вода.
все в моїм імені...
аби ти бачила,
я горю!!! я плачу!!
мечем розрубую,
хмари над головами!!
будеш каву?
у відповідь тиша.
я знаю, що будеш.
роблю... і мовчу.
кричу..до себе..
ось вже мій кінь,
риє землю копитом.
гарчить, летить!!
а я???!! за ним!!!!
ось він!! світ!!!
ти не чекай,
певно так краще..
для всіх..
для нас...
я дарую тобі,
гладіатора цвіт.
а ти - живи!!
благаю!!!живи!
і дихай! і будь щаслива.
все.. досить..
я мушу йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511965
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Іво Каценбук