Де в осінь сходяться дороги,
немає місця для жалю
й нема мені перестороги –
я Любу-Любоньку люблю!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ой любо Любоньку любити,
вино із вуст коханих пити
і цілувати, цілувати –
ой любо Любоньку кохати![/i]
І спаде вечір на тополю,
і душу стрепене мою –
її одну, як мою долю,
я Любу-Любоньку люблю!
[i]Приспів.[/i]
Не буду осені чекати –
сьогодні всім вина наллю
і буду Любку цілувати –
най бачать всі, як ї люблю!
[i]Приспів.[/i]
Зав’яне день в обіймах ночі,
всі квіти зблякнуть у гаю,
й нехай сніги – на всі обочі,
я все одно її люблю!
[i]Приспів.[/i]
Створено 25. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: 1. "Моя пісня", Львів: "Сполом", 2004. 120 с. – С. 66;
2. "Час любові". Львів: "Ліга-Прес", 2012 р., 56 с. – С. 18.
[i]Музика Тетяни Кисленко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511631
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: Т. Василько