Згорає день, як місяць на воді,
Як ніч у повені кохання,
Як ті, що загораються в собі,
Й згорають тихо від чекання.
Згорають погляди на вістрі слів,
На крáю прірви в розпал ночі,
Згорає блиск прудких стихій,
Згорає щастя і звичайно гроші…
І тліють спогади щодень,
Старим картоном у галуззі,
А замість них – тупа мігрень,
І просто гості, а не друзі.
14/07/2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511480
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Долинська Людмила