Як відкриваю пам’яті завісу,
Шукаю світлу стежку для мандрівки.
В дитинство йду, де мама паску місить,
Де лепехою встелена долівка.
Біжить доріжка інша через мрії –
У юнім цвіті кожна бадилинка.
Я теж – весна. Страждати ще не вмію.
І тут прошу у пам’яті зупинки.
А потім довго в тих літах постою,
Що колисали доню і синочка.
У затишку спинюсь під добротою
Людей, з якими йду життям ладочком.
І хай стежки ці водять мене довше,
Нехай слова підказують для віршів…
Я бережу для споминів хороше.
А що погане, пригадають інші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511308
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Ніна Багата