Можливо, як вперше,
Любити захочеш
Так ніжно, свято і мило, -
Хай доля довершить
І я ж не пророчу,
Для того не маю сили.
Кохання – це диво,
Живе й життєдайне,
Частіше, усе ж правдиве,
Таке особливе,
Та наше, як тайна,
Сердечна така й вразлива.
Частіше мінлива,
Майне скоробіжно,
Вогнем так нещадно опалить,
Як літняя злива,
Весняне засніжжя
Чи шум водяного валу.
У нашім єднанні
Визбирую радість,
Й щоразу вона вражає.
Я щира в коханні –
У цьому вся вартість.
І це найбільше втішає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2014
автор: Валентина Поїзник