«Коваль»

Під  ногами  безодня,  навкруги  лабіринт,
і  не  в*яжеться  розум  у  вузлі,
Та  життя  все  не  вкручує  якірний  гвинт,
Ще  зарано...  Не  розтоплена  піч  ще  у  кузні.

Але  як  затопити,  якщо  дрова  горять,
якщо  люди  охоче  підкидають  вугілля,
якщо  душі  від  полум*я  смертно  тремтять,
а  в  свідомості  їх  забуяло  свавілля.

Як  же  ж  буть  ковалю  в  білім  світі,
де  так  солодко  іншим  живеться?
Його  руки  згоріли  по  лікті,
Його  дух  в  же  до  бою  не  рветься...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510970
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Silver Snow