[b]Гнома перша[/b]
Мудрий рече:
Вчитись ладОм
вжити спізнання скарби,
пращурів звичаї -
чи ж не найвища відрада?
Друзі з країв
дальніх, відлеглих сторін
раптом навідали -
чи ж не утіха безцінна?
Не переймайсь,
тим, що не знаний людьми.
Покій невразливий
чи ж не ознака шляхетства?
[b]Гнома друга[/b]
Мовить Ю-Цзи:
Так не було, -
щоби поштиві сини
старших не слухали.
Зовсім діла небувалі:
смута - від рук
благонадійних мужів,
давній обов'язок
щоб відправляли безчинні.
Прагне основ
муж благородний. Уперш
корінь насичує, -
кріпить властиві начала.
Лиш від основ
вірна відкриється путь.
Мудрощі й людяність
йдуть від шаноби до старців.
[b]Гнома третя[/b]
Мудрий рече:
Благості квіт
в пишних словах не цвіте.
В лицях облудливих -
людинолюбства не вбачиш.
[b]Гнома четверта[/b]
Мовить Цзен-Цзи:
Маєш щодень
тричі спитати себе:
Cлужбу велителю
чи незрадливо справляєш?
Товаришам
слово відверто речеш?
Вчення засвоєне
чи обернув ти до діла?
[b]Гнома п'ята[/b]
Мудрий рече:
Володарюй
краєм, де сонм колісниць,
гідно й обачливо.
В тратах - ощади тримайся.
Будь до людей
щирим дбайливцем завжди –
у своєчасності
слід спонукати до служби.
[b]Гнома шоста[/b]
Мудрий рече:
Вдома - батькам
службу поштиво нести
молоді слідує.
А за батьківськім порогом -
буть до людей
гоже зичливими, глузд
мати й порядливість.
Слід товариства шукати
серед людних.
Гідно справляючи все,
слід до ученості
рештки снаги навернути.
[b]Гнома сьома[/b]
Мовить Цзи-Ся:
Той, хто завжи
мудрий почитує лик
перед хупавими,
хто в слугуванні старішим
сил не щадить,
хто государю свому
вірний до гибелі
і нелукавий до друзів:
Хай би верзли,
що не освітній. Та я
вченим назву його, -
знає він вищі науки.
[b]Гнома восьма[/b]
Мудрий рече:
Вчення плоди
стануть ґрунтовними лиш
в того шляхетного,
хто твердодухий та владний.
Волить такий
вірності і прямоти,
серед товаришів
ницих, нерівних не числить.
Власних провин,
хиб, що лучаться часом,
він не соромиться
визнати і уладнати.
[b]Гнома дев'ята[/b]
Мовить Цзен-Цзи:
Гідно батькам
правлячи тризну,
завжди
предків шануючи, -
кріпиш духовність в народі.
[b]Гнома десята[/b]
Цзи-Гуна питався Цзи-Цінь:
Де б не гостив
вчитель, - у кожній землі
завжди дізнає він
мудрість тамтого правління!
Як то бува:
ставить питання він сам
чи розтлумачують
люди йому без допитань?
Мовив Цзи-Гун:
вчитель громадить знання,
бо послугується
скромністю і добротою.
Він спроквола,
згідливо мову веде.
Скажуть зичливому
те, що нікому не взнати.
[b]Гнома одинадцята[/b]
Мудрий рече:
Добре пильнуй
нахили мужа іще
в домі отецькому,
вчин - по кончині батьківській.
Слід уважать
сином поштивим того,
хто не мінятиме
устрій отецький триріччям.
[b]Гнома дванадцята[/b]
Мовить Ю-Цзи:
Древній обряд
зладу вчиня між людей.
Давніх правителів
шлях пролягав крізь обрядність.
Славні труди,
всякі – великі й малі,
завше творилися
згідно віддавнім завітам.
Замисли всі
і благородні діла,
дбаючи злагоду,
устроєм слід поміряти.
[b]Гнома тринадцята[/b]
Мовить Ю-Цзи:
Там, де разом
чесність та щирість стоять,
слово проречене
раптом навинеться явом.
Там, де обряд
ознаком чемності є,
прічь віддаляються
і жалкування, і сором.
Так зберегти
можна родинні зв’язки,
пам'ять прародичів,
честь родову - обстояти.
[b]Гнома чотирнадцята
[/b]
Мудрий рече:
Духом велик
той, хто в їді не шука
ситості, в побуті -
власні придоби не править;
він у ділах
всяких - ретельний, завжди
стриманий в мовленні,
певно до істин прямує;
дружбу веде
з тим, хто стоїть на Путі.
Прямо назву його
твердником, відданим вченню.
[b]Гнома пятнадцята[/b]
Відав Цзи-Гун:
Лацно ж, коли багатій -
та не пиндючливий?
Бідний, але не підчихвіст?
Мудрий відрік:
Славно. Та краще, коли
щасний - у бідності,
дбає обряди - в багатстві.
Правив Цзи-Гун:
Мовить прадавня "Ши-цзін"*:
Кістку коштовную
точать, опіслі – глянсують.
Дивний Бай-Юй*
майстра примусить впізнать
образ призначений,
перше, ніж різати. Вірно?
Мудрий відрік:
видимо час надійшов
з Вами бесідувать
вже про "Ши-цзін"старовинну.
З того, що я
Вам про минуле кажу,
вже розумієте
Ви що настане в майбутнім.
[b]Гнома шістнадцята*[/b]
Мурий рече:
Дбай не про те,
що визнання не здобув.
Слід перейматися
власним знанням про поспільство.
Вільний віршований переклад на українську з декількох перекладів та підрядників.
Тлумачення російскою:
http://www.confucius.org/mainr.htm
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510860
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Еkатерина