«Ария», «Рабство иллюзий»
В краю древних предков я рос чужаком
И не чтил ни святых ни чертей
Я шел против ветра, я шел напролом
В мир нездешних и вольных людей
Но я не был никогда рабом иллюзий
Здесь молятся Богу и Сатане
Без хозяина трудно прожить
И каждый построил себе по тюрьме
Веря в праведность царственной лжи
Но я не был никогда рабом иллюзий
Здесь, на вершине
Рядом со мной
В небе кружат три белых орла
Гордость им имя
Дух и Покой
А за ними ни Зла ни Добра
Стой на вершине
Рядом со мной
Там где кружат три белых орла
Гордость - им имя
Дух и Покой
А за ними лишь высь
Лишь холодная высь
Ни Добра ни Зла
Меня проклинали, смеялись в лицо
А старухи плевали мне в след
Друзья награждали терновым венцом
И пророчили множество бед
Но я не был никогда рабом иллюзий
Но даже в час смерти не стану другим
И никто не поставит мне крест
Я буду свободным, но трижды чужим
Для пустых и холодных небес
Я не стану никогда рабом иллюзий
переклад
На землі давніх предків чужинцем я ріс,
ні святому, ні чорту я поклони не бив,
проти вітру ішов навпростець і навскіс,
і свободу людей із далекого світу любив.
Та не був я ніколи у рабстві ілюзій!
Звучать тут молитви до Бога і Сатані,
без володаря важко життєвість пробігти,
є у кожного власність - в’язниця в стіні,
і мурована віра в облуду політик.
Та не був я ніколи ілюзій рабом!
Тут на вершині. поруч, навкруг –
небо: в польоті три білих орли.
Гордість ім’я їх, спокій і дух,
а за ними ні зла, ні доброти.
Стій на вершині, поруч, де я,
там, де політ і білі орли.
спокій і дух та гордість – їх імена,
А за ними лиш холод,височінь лиш одна,
ні добра, і ні зла…
Мене проклинали і сміялись в лице,
а побожні плювали у слід,
нагороджував друг ще терновим вінцем,
і пророчили безліч жахливості бід.
та не був я ніколи ілюзій рабом!
Та не стану я іншим на смертній межі,
і ніхто не поставить хреста,
Збережу я свободу, хоч буду чужим,
бо у вас там холодні й пусті небеса.
Я ніколи не стану ілюзій рабом!
20.04. 2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510779
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Ярослав Дорожний