Ідуть жнива – перуть дощі,
А колос плаче під вагою,
Терзає смуток у душі
За спалені поля війною…
Зриває куля колосок,
Що мав кормити люд врожаєм,
Та хтось із них нажав курок
І поле полум’ям палає…
Засійте землі урожаєм,
Щоб виросли хліба багаті,
Тоді ми пісню заспіваєм,
Заживемо тоді при святі.
Щоб не горіли більш поля,
Щоби хліба лягли в амбари,
Щоб квітла сонячна земля,
А люди більш не воювали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510452
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Віталій Назарук