Таке маленьке та щебече
І не шукає де дива,
Чи їй від співу стане легше?
Вона співає, бо жива.
Шукає їжі та літає
І волю чує, як летить,
Ніщо на світі та не має,
Та вогник радості горить.
Не тліє в ній краплинка волі,
Радіє серденько живе,
Не буде хвилечки ніколи
Щоб відпочити, світ живе.
Не має пташечка домівки,
Живе щоб жити, Бог створив,
Тихенько житиме довіку,
І не шукатиме десь див.
Вартує справді нагороди,
Вартує Греммі чистий спів,
Я слухаю, мов чисту воду
Надлив у душу та зрадів…
23.6.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510445
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 10.07.2014
автор: Назарій Андрійчук